Поради батькам

1.З початку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до школи не перетворювалось на щоденні

хвилювання. Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом.

2. Не підганяйте малюка, розраховувати час – це ваш обов’язок, якщо ви не вирішили цієї проблеми – дитина не винна.

3. Обов’язково привчіть дитину зранку снідати. Це важливий момент у запобіганні хворобам шлунка.

4. Давайте дитині в школу бутерброд, фрукти. У школі вона працює, витрачає багато сил та енергії.

5. Привчіть дитину збирати портфель звечора. Перевірте, чи не забула вона чого-небудь важливого. Запитайте в неї, чи не переказував учитель  прохань або розпоряджень батькам. За якийсь час дитина привчиться сумлінніше ставитись до своїх обов’язків і стане більш зібраною.

6. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без застережень на кшталт: «Дивись, поводься гарно!», «Щоб поганих оцінок не було!» тощо. У дитини попереду –  важка праця.

7. Забудьте фразу «Що ти сьогодні отримав?!», а краще запитайте «Про що нове ти сьогодні дізнався?». Зустрічайте дитину спокійно, не питайте в неї про все відразу, дайте їй можливість розслабитись ( пригадайте, як вам буває важко після напруженого дня). Коли дитина збуджена й хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте.

8. після закінчення занять дозвольте дитині відпочити. Обід – зручний момент для цього. Школяр може розповісти про свій робочий день і в такий спосіб звільнитися від психологічного напруження.

9. Якщо дитина замкнулася у собі, чимось стурбована, не вимагайте від неї пояснень, хай заспокоїться, а тоді все сама вам розповість.

10. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть із дитиною спокійно.

11. Після школи не змушуйте дитину одразу сідати за виконання домашніх завдань, нехай вона відпочине (1,5 години). айоптимальніший час для виконання завдань – із 15 до 17 години.

12. Пам’ятайте, що телевізор – це найперший ворог успішного навчання. Його можна увімкнути лише тоді, коли всі завдання будуть виконані. Якщо дитина дивиться телевізор під час денного відпочинку, то їй буде важко зосередитись. Бажано, щоб вона дивилась тільки дитячі передачі.

13. На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашні завдання. Перевіряйте, чи правильно вона зрозуміла пройдений матеріал, попросіть її прочитати вголос. У 1-й та 2-й чверті це краще робити щовечора, а у 2-му півріччі контроль можна зменшити до 2-3 разів на тиждень.

14. Перевіряти дитину – не означає «робити щось замість неї». Ніколи не підказуйте дитині готових рішень. Обов’язково перевірте, щоб те, що потрібно було вивчити напам’ять, було вивчено добре: точність виконання завдань – важлива умова успішного навчання. Потрібно також переконатись. Що дитина може застосувати набуті знання на практиці. Для цього слід запропонувати їй виконати кілька вправ.

15. Не перевантажуйте дитину позашкільною діяльністю із самого початку нового року. Спорт і заняття в гуртках, звичайно, корисні для загального розвитку, але спершу переконайтеся в тому, що в дитини вистачить сил та часу. Початок навчального року – це період стресу, тож перевантаження можуть тільки зашкодити.

16. Упродовж дня знайдіть (намагайтеся знайти) півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими мають бути справи дитини, її біль, її радощі.

17. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Усі розбіжності щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Коли щось не виходить порадьтесь з учителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

18. Стежте за станом здоров’я дитини. Головний біль, погане самопочуття, млявість найчастіше є об’єктивними показниками втоми, перевантаження.

19. Із перших днів навчання привчайте дитину дотримуватись режиму дня, вона має лягати спати в один і той самий час. Сон для школярів має першочергове значення. У 1-й чверті дитина мусить спати не менше 10-11 годин, надалі сон можна скоротити до 9-10 годин.

20. якщо дитина засинає не відразу, все одно примушуйте її лягати в ліжко. І не думайте. Що першокласник уже достатньо дорослий для того, щоб йому розповідали казки. Скористайтеся способом, перевіреним століттями: тихо поговоріть із дитиною перед сном, попросіть її що-небудь розповісти чи розкажіть самі. Такі хвилини – одна з небагатьох можливостей для справжнього спілкування.

21. Запам’ятайте, що навіть діти 7-8 років люблять слухати казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь цього робити. Усе це їх заспокоює, знімає денну напругу, допомагає спокійно заснути й добре відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день, і дитина повинна бути готовою до нього. А допомогти їй у цьому мають батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати якогось дива від дитини, радісних поривів душі, доброти слід терпляче, відшукуючи ці риси  в дитині й постійно її заохочуючи.

22. Батькам потрібне терпіння. Ентузіазм перших днів швидко минає, його місце заступає втома.  Допоможіть дитині зберегти нормальний ритм і не піддайтесь спокусі зробити їй маленьке послаблення. Часті нарікання на дитину чи порівняння з іншими можуть розвинути комплекс неповноцінності. Навпаки, час від часу хваліть дитину, навіть тоді, коли в неї щось не виходить, давайте їй невеличкий перепочинок, після якого вона знову зможе повернутися до виконання завдань.

23. Успішність дитини в жодному разі не повинна впливати на ваші стосунки з нею. Гарні довірливі стосунки й усвідомлення того, що дитина завжди може розраховувати на вашу підтримку, допоможуть їй налаштуватися на успіх із початку нового навчального дня.

24. Дитина має відчувати, що ви любите її завжди, що ви завжди їй допоможете та підтримаєте.

Як допомогти дитині відвідувати школу із задоволенням?

Розповідайте позитивні історії зі свого шкільного життя

Важливо сформувати в маленького школяра позитивне ставлення до школи. Якщо дитина хоче вчитися й упевнена, що в школі цікаво, тоді неминучий стрес, пов'язаний з новими правилами та розпорядками дня, великою кількістю незнайомих людей, буде успішно подоланий. Для цього якнайчастіше розповідайте своєму малюкові забавні історії зі свого шкільного життя.

Не робіть акцент на оцінках

Багато батьків припускаються грубої помилки, коли починають лякати дитину: «Читай, а то двійки будеш приносити!». Акцентуйте увагу дитини на процесі навчання (ти дізнаєшся багато нового, у тебе з’являться нові друзі, ти станеш розумним), а не на результаті, на гарних оцінках, про які взагалі краще не згадувати, тим більше, що в першому класі їх не ставлять.

Не лякайте дитину школою

У жодному разі не починайте при дитині розмову про те, що в неї «закінчилося дитинство», не жалійте її: мовляв, біднесенька, починаються трудові будні.

Навіть жартома не лякайте школою. При маляті не слід також обговорювати майбутні витрати, засмучуючись через дорогу форму чи канцтовари.

Купуйте шкільне приладдя разом з дитиною

                Купувати портфель і все приладдя для школи потрібно разом із дитиною, таким чином ви залучаєте її до процесу підготовки до першого вересня. Хай дитина сама вибере собі пенал, ручки, олівці та лінійки, зошити з барвистим малюнком на обкладинці. Прийшовши додому, не ховайте покупки в шафу – дайте їх дитині, щоб вона звикла до нових для неї речей. Хай вона збирає портфель, носить його по дому, розкладає на столі зошити та олівці, тоді прості вказівки вчителя на кшталт «Дістаньте червону ручку або зошит в лінійку» не становитимуть для маляти жодних труднощів: дитина чітко знатиме, де в неї що лежить.

Грайте в школу

                Хай усі іграшки вашої дитини підуть у перший клас, а              найулюбленіша – стане вчителем. У такій грі можна пояснити основні шкільні правила: як сидіти за партою, як відповідати на уроці, як проситися в туалет, що робити на перерві (п’ятнадцятихвилинні «уроки» повинні чергуватися з п’ятихвилинними «перервами»).

Навчіть маля користуватися годинником

Орієнтування в часі є необхідною для школи навичкою. Якщо ваша дитина не вміє користуватися годинником, навчіть її цього. Багато дітей легко орієнтується за електронним годинником. Дитина  має знати, що означає чверть години, півгодини, через годину. Повісьте в дитячій кімнаті великий годинник (будь-який, головне, щоб дитина могла дізнаватися за допомогою нього, котра година). Під час читання, гри або їди можна поставити годинник на стіл і звернути увагу дитини на те, о котрій годині почалася дія та о котрій вона закінчилася.

Проводьте якнайбільше командних ігор

У школі є правила, які потрібно виконувати: сидіти за партою, вставати, коли дозволить учитель, не галасувати. Без розуміння цих елементарних законів дитині буде важко в першому класі. Щоб навчити малюка підкорятися й грати за правилами, використовуйте командні ігри. За допомогою них дитина засвоїть, що є правила, які слід виконувати, і що від цього залежить результат. Ще один важливий урок, який дають маляті командні ігри, - це спокійне ставлення до програшу.

Тренуйте увагу та пам'ять

Гра, що розвиває увагу: усім учасникам роздають однаковий текст і засікають час; гравці мають якомога швидше та якнайбільше знайти й викреслити букву «с». Спочатку гру-«заняття» проводять 10 хвилин, наступного дня – 15, поступово доводячи час «заняття» до тієї тривалості, яка є в школі. Коли дитина піде до школи, її не лякатимуть нескінченні півгодини занять. Якнайчастіше грайте у гру «Відвернись і назви». Розкладіть на столі іграшки. Нехай дитина розглядає їх упродовж однієї хвилини. Потім вона має розвернутися й назвати іграшки, що лежать на столі. Ускладнюйте завдання: додавайте іграшки, скорочуйте час на запам’ятовування. Можна замінити одну іграшку іншою – дитина, повернувшись, має розповісти, що змінилося.

До школи без страху ?!.

Якщо ваша дитина пішла в перший клас, будьте готові до того, що день за днем ви дізнаватиметесь про неї щось нове, особли¬во, якщо вона" не відвідувала дитсадок. Як встановлюватимуться стосунки з ровесни¬ками? Чи може спокійно висидіти цілий урок? Чи вміє самостійно переодягатись, запам'я¬товувати завдання... Попереду у вас багато відкриттів, тому вам варто засвоїти - на дванадцять років ви також школярі. Цей довгий шлях вам належить пройти разом з дитиною - проводжаючи й зустрічаючи, допо¬магаючи й підштовхуючи вперед, розділяючи всі успіхи й невдачі. Щоб допомогти малюкові, треба спочатку перебороти свої власні страхи. А для цього зосередьмося:

Дитина не зібрана і усе плутає?

Не лякайтесь - таке можна сказати не лише про вашу дитину, їй просто важко звикнути до порівняно жорстких рамок шкільного життя, коли не можна робити те, що хочеться, а потрі¬бно готуватись то до фізкультури, то до малю¬вання за розкладом. Ви цілком можете впора¬тись з розгубленістю і незібраністю: на велико¬му аркуші паперу напишіть розклад уроків і напередодні ввечері поговоріть з дитиною, що необхідно взяти й приготувати до кожного уро¬ку. Щоб не було проблем з переодяганням, підберіть для шкільних занять максимально простий і зручний одяг, який дитина зможе зняти і одягнути без сторонньої допомоги.

Зовсім не вміє вчитись?

Що ж тут дивного, адже він - першокласник! Якщо дитині важко висидіти урок чи без нага¬дування взятись за домашнє завдання, спро¬буйте старий психологічний прийом - порівнян¬ня дитини з нею самою: "Ти читаєш значно краще, ніж тиждень тому" чи "Ти так подорослі¬шав відтоді, як став школярем".

 Щодня вникаючи в шкільні справи своєї ди¬тини, постарайтесь допомогти осмислити усе, що відбувається. Наприклад, дитя не в змозі зрозуміти важливості підсумку своєї роботи. Для неї важливіші докладені нею зусилля. Не дорікайте малюкові за не надто хороший ре¬зультат. Похваліть за старання і лише потім поясніть, як важливо довести справу до кінця. Постарайтесь разом з дитям найбільш цікаво побудувати розпорядок дня.

Складнощі з завданнями?

Навіть якщо завдання не дуже важливі чи складні, звички вчорашнього, дошкільного життя іноді не дозволяють малюкові зібратись й налаштуватись на роботу вдома. Домовтесь з ним, коли він повинен щодня сідати за уроки Можливо, варто зробити так, щоб малюк спо¬чатку трохи погуляв. Фізіологи вважають, що нове піднесення фізичної та розумової праце¬здатності настає у дітей близько четвертої години вечора, і це хороший час, щоб виконати домашнє завдання.

Дитина стомлюється від занять?

Щоб дитя швидше адаптувалось до школи, краще не перевантажувати його додатковими заняттями - в спортивних секціях, музичній школі і т д. Не старайтесь в погоні за кращими оцінками збільшувати обсяг додаткових за¬вдань. Малюк стомлюватиметься, а його інте¬рес до навчання може знизитись.

Під час виконання домашніх завдань краще вимикати радіо та телевізор, щоб у квартирі було тихо. Тоді увага дитини не розсіюватиметься. Після кожної півгодини можна зробити невелику перерву й порухатись.

Як влаштувати учнівський куток?

Мало хто може похвалитись хорошими житловими умовами, де дитина має окрему кімна¬ту. Але, принаймні, робоче місце вашому шко¬лярику просто необхідне. Для початку прибе¬ріть з кімнати усе зайве і зробіть це разом, щоб дитині стало одразу зрозуміло - починається нове життя з новими більш серйозними реча¬ми. (Але й не варто викидати з життя дитини усі іграшки - ваш школярик ще дитина, просто для них має бути окреме місце.)

В першу чергу йому потрібен стіл з шухлядами, якими користуватиметься лише він, персона¬льна книжкова полиця й настільна лампа. Стіл повинен стояти біля вікна так, щоб світло падало зліва. На полицю поставте не тільки підручники, але й дитячі енциклопедії, атласи, художню літе¬ратуру зі шкільної програми. Добре, якщо ви знайдете на стіні місце для карти - коли вона постійно знаходитиметься перед очима, дитина легко запам'ятає географічні назви.

Що повідомити вчителю?

Інколи вчителю не позаздриш: понад 20 індивідуальностей в класі, яких треба навчити ладити один з одним та ще і вчитися. На жаль, далеко не до кожного учня педагог може знай¬ти підхід. Ось тут і потрібна допомога батьків. Розкажіть учителю про особливості характеру вашої дитини, чого боїться і на що найбільше ображається. Знаючи особливості учня, вчи¬тель знайде з ним спільну мову.

Не зійшлись характерами?

На жаль і не всі перші вчителі схожі на Мері Поппінс. Цілком ймовірно, що саме вашу дити¬ну її перший вчитель зачарувати не зможе. Це зовсім не рідкість, тому панікувати не варто. Дуже часто діти бувають досить прискіпливими в своїх симпатіях і навіть учительська манера говорити, одягатися чи поводитися з дітьми може викликати у них антипатію. Якщо ви від¬чуваєте реальне протистояння учня і вчителя, постарайтесь своїми силами розрядити обста¬новку. Уважно і спокійно вислухайте дитину, щоб вияснити, в чому суть конфліктів між нею і вчителем. Поясніть своєму першокласнику, як треба вести себе на уроках, до яких вимог учителя бути готовим. Дайте малюку відчути, що ви його союзник і виступаєте на його боці - це для нього дуже важливо. При цьому треба дотримуватись об'єктивності, показуючи, в чому він помиляється.